Со мной делил дневное подаянье
Круг нищих у горящего костра.
Отчаянье,застрявшее в кармане,
Я с ними прокутила,как могла.
Мне в том кругу,в разодранных одеждах,
Уютно от сиянья теплоты,
Лишь я одна средь них была невеждой,
Не понимавшей бренность суеты.
В какой-то миг,в мельканьи звезд на небе
Вдруг ожил Свет,бледнела в злобе мгла,
Свет обнимал мечтающих о Хлебе,
Но гас у изобильного стола.
Прочитано 6771 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!