Часто наші шляхи неймовірно важкі:
Налягає пітьма і не світять зірки,
І душа як сліпа, і душа як глуха...
Повернися, Ісус, гине світ від гріха.
Повернися, молю, бо без Тебе життя
Мов захмарені дні, наче шлях в небуття.
Вірю я, тільки Ти на землі, повній зла,
Душі вирвеш з пітьми для добра, для тепла.
Мій Ісусе, себе віддаю я Тобі.
Мій Ісусе, я Твій і у щасті, й в журбі.
У любові Твоїй, і у силі Твоїй
Всім знедоленим я мир нестиму святий.
Прагну діло Твоє довести до кінця,
Прагну в небо ввійти, де оселі Отця.
Тільки Дух Твій мене до небес доведе.
О Ісусе, прийди, я чекаю Тебе.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Его присутствие незримо - Людмила Солма *) Примечание в дополнение:
Бог все творит для нашего спасения:
9.«От Него, Создателя, бытие наше,
Им живем и движемся, и от Него
Всякое благо и всякий дар…» стр 106
Оптинский старец преп. Моисей (1782-1862)
Цитируется из книги
"Оптинский цветник. Изречения преподобных старцев Оптинских"
Прощальный свет - Захар Зинзивер Автор сего искренне верит в богоучрежденность церковной иерархии, через которую, по действию Духа Святого (Деян 20:28), в течение веков переходило и сохранилось до нашего времени преемственное апостольское рукоположение, причем главою и Первосвященником православных пастырей всегда был и есть Господь Иисус Христос. В пастыре необходимо различать священный иерархический дар и человеческую личность. Это стихотворение- взгляд изнутри на некоторые болезни и несовершенства современного священноначалия.
